«Корупція: як це робиться в держорганах», — Ігор Попов

Понедельник, 7 декабря, 2015 в 12:20, размещенно в Из блогов /  488 /  Комментировать

Ігор Попов

uk real

«Корупція: як це робиться в держорганах», — Ігор Попов

Вчора в Одесі розповідали про корупцію в племені на Грушевського. Тут – замітки натураліста про схеми корупції в інших племенах мумбо-юмбо.


 

Цього тижня відбудеться нова спроба прийняти закон «Про державну службу». Спікер обіцяв поставити законопроект на вівторок, у попередньому розкладі стоїть на четвер, але будемо просити все таки на вівторок. Через затягування термінів уже його вступ у дію треба посувати з 1 січня на 1 квітня. Новий закон не вирішить усіх проблем одразу, проте підштовхне весь сектор державної служби до системних реформ.

Для кращого розуміння, в якому стані зараз знаходиться державна служба, доцільно провести антропологічне дослідження, приблизно так, як Клод Леві-Строс вивчав примітивні племена. Гіпотезу для даного дослідження викладу в цьому блозі, з ракурсу корупції, бо тема актуальна, а комітет з питань запобігання та протидії отримує більше ніж достатньо фактичного матеріалу для дослідження.

Останні роки керівники міністерств, агентств та служб змінюються досить часто, і головним критерієм призначення є звичайно не розуміння галузі, а близькість до вождів. В результаті, приходить такий новоспечений керівник до органу, і що перше робить? Ревізію корупційних схем. Що залишилося від попередників, у якому стані, хто підрядники, який стан кормової бази.

Співробітників органів державної влади можна поділити на кілька племен чи рас, відповідно від ієрархії та способу існування. Перша – це «чорні» люди, тобто ті, які займаються чорними операціями. Новий керівник приводить із собою свою молоду команду, починаючи з водія і закінчуючи головним бухгалтером та головою тендерного комітету. Частина співробітників зараховується офіційно у штат в обхід конкурсів (реорганізація, переведення, через патронатну службу). Інша частина – працює позаштатними радниками, входить у громадські ради чи просто ходить щодня в міністерство без формального статусу, проте вони мають кабінети та вирішують питання. Досить часто чорні люди орендують офіс через дорогу під приватне підприємство, яке і забезпечує прийом кеша та виведення його у офшори. Саме чорні люди посвячені у схеми, і забезпечують їх функціонування. Схеми як правило типові – розпил бюджетних коштів через тендери, продаж посад у підвідомчих підприємствах, видача квот та ліцензій. Чорні люди отримують свій конвертик із подякою за роботу, неспівставний із зарплатою держслужбовця. Чи може міністр бути не посвяченим у чорні схеми? Дехто з дослідників намагається довести цю теорію, проте який же це міністр, який не розуміє, що твориться в його міністерстві? Хоча є випадки, коли вождем чорного племені є не міністр, а міністр лише отримує свою значну, але навіть не левову долю.

Друга група – це «червоні» люди. Чорний вождь складає список загроз своєму існуванню. Загроз по-великому рахунку дві: звільнення та ув’язнення. Звільнити його може суб’єкт призначення – тобто вождь із більшим… головним убором. Посадити можуть СБУ, прокуратура та Держфінінспекція. Відповідно, червоні люди забезпечують захист від цих ризиків. Вони розносять подарунки свиті старшого вождя, збирають усі чутки, в авральному режимі виконують формальні доручення «зверху» та ще більш чітко реагують на дзвінки та побажання від «портрета» (портрет старшого вождя як правило висить у кабінеті міністра, глави чи директора. Інколи портретів два і більше, тобто відповідну кількість поклонів і конвертів треба віддавати на кілька адрес). Оскільки дана робота пов’язана з безпосередніми ризиками та вживанням великих обсягів вогняної води, представників касти видає червоний колір обличчя та очі, що бігають по сторонам. Регулярні знаки пошани надаються ними також куруючим правоохоронцям. Ми що, думаємо, що куратор із СБУ не знає про всі деталі схем, включно із сумами до останнього знаку? І що в архіві немає оперативних матеріалів із доказами?

І остання каста державних службовців – це «білі» люди. Вони в силу тих чи інших причин чи моральних пересторіг не увійшли до перших двох каст. Їх число найбільше, проте уваги до них приділяють найменше. Ці люди якраз і займаються безпосередніми функціями міністерства: виробляють державну політику, пишуть стратегічні плани, працюють з громадянами та юрособами. В результаті, реально важливі для країни рішення готують головний спеціаліст із керівником відділу, і вони за своїм фаховим рівнем часто не дурніші за міністра. А міністр лише підписує не читаючи завізовані ними документи. І ці документи потім читають такі ж білі люди у інших міністерствах, на їх основі планують діяльність цілих галузей. І отримують ці білі люди виключно білу зарплату в середньому 3 тисячі гривень, і тепер у них ще і не буде пільгової пенсії. Але вирости в службовому плані їм не дають регулярні десанти опричників, яких треба прилаштувати при кожній новій зміні вождя.

Реально завдання адміністративної реформи – це закрити можливості для корупції чорного племені, зробити непотрібною роботу червоного, і створити всі умови для роботи білого. Новий закон про державну службу лише починає цей шлях. Змінюються умови зарахування на державну службу: лише конкурс для всіх, включаючи керівників, і ніяких кривих шляхів для заводу свити. Після цього закону – ще посилення роботи правоохоронців для безумовності покарання, реальні перевірки відповідності доходів способу життя, просування реальних чесних професіоналів із «білої» касти на керівні посади.

blogs.pravda.com.ua

Новости партнеров