«Я би мріяла після своєї смерті піти на органи», — Тетяна Чорновол.

Четверг, 21 апреля, 2016 в 14:46, размещенно в Из блогов, Общество /  588 /  Комментировать

Тетяна Чорновол

uk real

«Я би мріяла після своєї смерті піти на органи», — Тетяна Чорновол.

…щоб подарувати життя комусь.


Сьогодні Верховна Рада могла би прийняти революційний закон про трансплантація органів, який би порятував безліч життів, який би дав можливість померлим дати життя живим. Однак ВР «замилила» проблему. Замість ефективного законопроекту Мусія був прийнятий фейковий законопроект Богомолець. Який просто поховав надії тисяч хворих у країні.

Головна різниця полягала в тому, що у Мусія була прописана презумпція мовчазної згоди. Тобто кожен громадянин, окрім тих, хто не оформив незгоду на вилучення органів, міг стати донором у випадку клінічної смерті і остаточної смерті навіть через багато годин. Окрім кількох винятків, коли наприклад, причина смерті – насильницька.

У Богомолець принциповою є попередньо оформлена згода померлого. Це працює за кордоном, тому що там діє страхова медицина, і страховики масово оформлюють ці згоди.

У нас навіть, ті хто вважає, що це прекрасно навіть після своєї смерті дати комусь життя просто технічно не зможуть оформити такі згоди, як і лікарі ними скористатися. І повірте, лікарі не зможуть підходити до смертельно хворого та переконувати його дати дозвіл на трансплантацію. Тим паче, що це може сприйматися хворим, так, що його не будуть лікувати, щоб пустити на органи.

Тому проголосований законопроект Богомолець працювати не буде. Це «замилення» проблеми.

А скільки людей в нас помирають не отримавши елементарної операції з пересадки нирок? Їх дуже багато, часто молодих, часто наших друзів або сусідів.

До речі, різні органи підходять для пересадки через доволі багато часу після смерті. Як наприклад шкіра, кістки. А скільки людей у нас помирають від опіків тому що потребують пересадки шкіри?

А скільки померлих могли би дати їм цю шкіру? Проте лікарі не можуть її взяти, бо це злочин…

Колись у мене з цього приводу була розмова з чоловіком. Ми говорили наскільки все не правильно в Україні в цьому питанні. І уявіть, не знаю навіть чому, проте часто на його могилі згадую, як він мені говорив, що був би щасливий, якби у випадку своєї смерті його органи могли би послужити живим…

І знаєте так важко усвідомлювати, що він такий гарний, молодий, здоровий живий у моєму серці гниє…

facebook.com

Новости партнеров